З дозволу моєї старшої двоюрідної сестри Наталії я хочу поділитися її історією — історією про складний вибір, підтримку та нове життя. Я була поруч із самого початку: на прийомах, у підготовчий період та під час госпіталізації. Бачити, як змінюється її самопочуття — від нескінченного відчуття голоду й важкості до бадьорості та щасливого материнства — було і залишається для мене найбільшою нагородою. Схильність до повноти у неї простежувалася з юності, але до 30 років серйозних незручностей не завдавала. Все змінилося, коли сестра вийшла заміж і вирішила завести дитину. Після півтора року невдалих спроб вона звернулася до досвідченого гінеколога-ендокринолога, лікар відразу звернула увагу на проблему зайвої ваги.
Після обстеження було виявлено серйозне гормональне порушення — дефіцит естрогенів у поєднанні з гіперпролактинемією. Лише вторинним безпліддям такий дисбаланс не проявляється, у нього багато симптомів. Один із них — надмірне відчуття голоду, яке сестра відзначала у себе ще в шкільні роки. Їй завжди було замало стандартної порції їжі, вона не відчувала насичення.
Перші 5 років коригувати гормональне порушення намагалися лікарськими препаратами, але позитивного результату фармакотерапія не дала. Навпаки, вплив на метаболізм виявився негативним, Наталія стрімко набирала вагу. До 38 років при зрості 168 см вона важила вже близько 130 кг.
Про шанси виносити вагітність при такій вазі не могло йти й мови, як і про можливість вести повноцінне життя. Порадившись із лікарем, сестра зважилася на відповідальний крок — вдатися до резекції шлунка. У рідному місті гідної клініки не знайшлося, було прийнято рішення робити операцію в Києві. Тижні підготовки та попередніх обстежень тягнулися довго. За спогадами Наталії, підготовка була набагато важчою та виснажливішою, ніж сама процедура.
Після операції сестра пробула у стаціонарі 5 днів, до завершення первинного реабілітаційного періоду почувалася добре. Незважаючи на серйозні вихідні дані, відновлення проходило швидко. Найбільш активна втрата маси тіла була в перший місяць після резекції, вже після повернення додому сестра важила 125 кг (перед операцією — 131 кг). Через місяць після операції вага становила 108 кг.
За рекомендацією провідного гінеколога у період активного зниження ваги Наталія контролювала рівень цукру, щомісяця здавала біохімічний аналіз крові, аналізи на рівень естрогену та прогестерону. Найнеприємніший симптом, який запам’ятався їй з цього періоду — нудота після прийому їжі.
Перебудова на харчування малими порціями вдома давалася нелегко, за звичкою хотілося їсти багато, хоча реального відчуття голоду не було. При переїданні організм одразу нагадував про себе нудотою. У перші 3 місяці проявлялася непереносимість деяких продуктів, які раніше сприймалися добре (деякі сорти жирної риби, жирна кисломолочна продукція, кислі фрукти).
Поступово Наталія скоригувала харчування, підібрала оптимальний розмір порцій, негативні симптоми почали відступати. Відступала і вага, за 6 місяців після операції вона вперше за багато років опустилася нижче 100 кг. З часом процес схуднення сповільнився, але результат можна було відстежувати не лише за показаннями ваг.
Головним досягненням стала зміна харчової поведінки. Моя сестра більше не страждала від постійного відчуття голоду, почала приймати їжу помірно, відчувати здорове насичення. Жодної слабкості, запаморочень, спонтанної нудоти й блювання у перший рік після відновлення не було. Організм відгукувався на зміни бадьорістю, гарним самопочуттям. Корекція гормонального фону теж пройшла успішно, показники аналізів прийшли в норму.
Сестра перенесла резекцію шлунка у 2018 році, а у 2022 році в них із чоловіком народився довгоочікуваний первісток. За період пологів сестра набрала 7 кг, які благополучно компенсувала в перший же рік активного догляду за дитиною.
Минуло 7 років після баріатрії, і вона почувається чудово, поточна вага коливається в межах від 75 до 80 кг. Лікарів, які допомогли досягти такого результату й знайти щастя материнства, вона щодня згадує теплими словами вдячності. Усім, хто лише готується до процедури, бажає успіхів і не втрачати віру в себе!
Автор статті
Бариатричний хірург із багаторічним досвідом, який допомагає пацієнтам покращити здоров’я та якість життя.
Дата публікації:
