Вирішила залишити відгук і поділитися своїм досвідом. Мені довелося пережити низку хірургічних втручань протягом кількох років. Першою з них була операція кесаревого розтину, коли народився мій молодший син. Акушер-гінеколог зробила мені косметичний горизонтальний шов над лобком, який невдовзі став майже непомітним. Але протягом кількох років над місцем операції в мене поступово накопичувався жир, шкіра розтягувалася. І утворився так званий фартух.
Через два роки після народження сина мені видалили фіброміому з передньої стінки матки. Місце операційного втручання було те ж саме. Але новий шов був не просто помітним, а з часом став колоїдним і болів. Фартух над ним сприяв утворенню попрілостей. Живіт набув потворного вигляду.
Через кілька років мене почали турбувати рясні маткові кровотечі. Гінеколог під час ультразвукового дослідження виявила значне збільшення матки, відзначивши ознаки пухлинного росту. Вона направила мене до онколога, який за терміновими показаннями призначив мені невідкладну операцію, пояснивши, що доведеться видалити дітородний орган.
Під час операції з’ясувалося, що потрібно видаляти і яєчники. Матка була значно збільшена. Як мені згодом пояснили, її довелося відшкрібати від печінки близько півтори години, оскільки спайки щільно з’єднали ці два органи. Спайок було дуже багато також між кишковими петлями та іншими органами черевної порожнини. Їх максимально усунули, що значно збільшило час операції.
Вертикальний шов вийшов дуже довгим – від лобкової кістки до грудини. Довелося трохи зламати лобкову кістку в області фізіологічного кісткового зрощення. Шов скріпили металевими скобами. Рана загоювалася дуже довго і болісно.
З часом утворився грубий, великий, дуже болісний келоїд. Це виглядало відразливо. Особливо з урахуванням того, що фартух унизу живота став ще більшим.
Ще через кілька років у мене виявили пухлину в правій нирці. Онколог-уролог на комп’ютерній томографії визначив, що пухлина доброякісна, але дуже великих розмірів – гемангіоліпома, з переважанням судинного компонента.
На знімку також були виявлені камені у жовчному міхурі. Лікар відзначив порушення відтоку жовчі, жирову дистрофію та збільшення печінки. З правого боку порушився відтік лімфи, і права рука сильно набрякла, значно відрізняючись від лівої. Він направив мене до загального хірурга з рекомендацією термінового видалення жовчного міхура.
Мені видалили жовчний міхур без розрізу. Зробили лише невеликі проколи. Після втручання я почувалася дуже погано. Вранці, майже щодня, мене сильно нудило і рвало. Дільничний терапевт заспокоював мене, що після холецистектомії потрібен час, аби організм налагодив травні процеси.
Але краще мені не ставало. Навпаки, загальне самопочуття лише погіршувалося. І блювання виникало вже не тільки вранці. Хоча набряк руки повністю зник.
Через рік після операції мені знову зробили контрольну томографію, щоб визначити, чи не збільшилася пухлина нирки. На знімку з’явилися ознаки великої післяопераційної грижі. Онколог-уролог знову направив мене до хірурга. І я прийшла в цю клініку.
Під час огляду лікар відзначив, що живіт після всіх моїх операцій став дуже пухким, в’ялим. Хірург пояснив мені, що існує високий ризик утворення нових гриж. Він показав мені місця потенційного ризику.
Доктор запропонував провести операцію, під час якої вирішить проблему наявної грижі. А також виконає пластику передньої стінки живота, усунувши ризики утворення нових гриж. Побічним ефектом операції стане естетичне покращення – зникнуть келоїдні утворення та фартух. Тобто під одним наркозом лікар запропонував вирішити кілька хірургічних проблем. Ми обговорили вартість втручання, і я погодилася.
Пупок мені відрізали разом із фартухом і старими післяопераційними швами. Мій лікуючий лікар сформував мені новий, дуже акуратний і красивий пупок на місці старого.
Після втручання я провела в лікарні дві доби. Умови та ставлення всього медичного персоналу мене приємно здивували. Було комфортно, і я легко перенесла перші післяопераційні дні.
Виписали мене з дренажами – по одному праворуч і ліворуч – на обох кінцях горизонтального шва внизу живота. Лікар навчив сина, як їх очищати від кров’янистої рідини. Він попросив щоденно надсилати йому фото, щоб спостерігати, як змінюється колір і обсяг рідини.
Перев’язки робив син у домашніх умовах. Фотографії рани також надсилав лікарю. Через десять днів після виписки ми відвідали лікаря, і він видалив дренажі. Шов дуже швидко зажив. І зараз його майже не видно.
Результат перевищив усі мої очікування! Тепер у мене плаский, гладкий живіт. Зникли проблеми з попрілостями. Жодних болісних келоїдних спайок. Крім того, у мене були проблеми з мимовільним сечовипусканням. Вони також зникли!
Я дуже задоволена результатом. Операцію мені провели у 2025 році. Я дуже рада, що потрапила до чудового лікаря – Емір-Усеінова Таїра, який за одну операцію вирішив одразу кілька моїх проблем зі здоров’ям. Дякую клініці та моєму лікуючому лікарю!
Автор статті
Бариатричний хірург із багаторічним досвідом, який допомагає пацієнтам покращити здоров’я та якість життя.
Дата публікації:
