Доведено, що значне збільшення маси тіла призводить до істотних порушень в функціонуванні жіночої статевої системи та зниженню ймовірності завагітніти. Співробітники Дніпровського державного медичного університету вирішили з’ясувати, чи можливе відновлення репродуктивної функції після схуднення.
Суть дослідження
Серед пацієнтів, яким проводили баріатричну операцію, відібрали 51 жінку віком від 22 до 55 років з ожирінням та супутнім метаболічним синдромом. Стаж ожиріння варіював від 5 до 21 року, ІМТ коливався від 29,2 кг/м² до 62,1 кг/ м². Більшість жінок (27) страждали від надлишкової ваги з підліткового віку.
У всіх жінок спостерігалися порушення менструального циклу. У 18 пацієнток (75%) було діагностовано хронічні ановуляторні цикли, а у 14 (27,5%) – патології ендометрію та міометрію. Серед 24 жінок віком до 40 років 16 (66,7%) планували народити дитину у післяопераційний період.
Пацієнток розділили на 2 клінічні групи. В першу клінічну групу включили 21 жінку з ІМТ>45 кг/м². Їм зробили біліопанкреатичне шунтування у модифікації Гесса-Марсо. До другої групи віднесли 30 пацієнток з нижчою масою тіла, яким провели поздовжню резекцію шлунку.
За прооперованими жінками спостерігали протягом 3-7 років.
Результати
Вже через 3 місяці після операції у пацієнток усіх клінічних груп було помічено зниження маси тіла. Після біліопанкреатичного шунтування інтенсивне схуднення спостерігалося протягом року, а після поздовжньої резекції шлунку протягом 3-6 місяців. У наступні роки відбувалася стабілізація ІМТ на рівні 25,7 - 32,1 кг/м2.
На тлі схуднення без медичного втручання протягом 1,5 років відновлювався регулярний менструальний цикл у всіх жінок молодше 40 років. Через 3 роки у 7 (43,8%) жінок настала спонтанна вагітність, 5 (31,3%) жінкам вдалося завагітніти за допомогою допоміжних репродуктивних технологій. Отже, із 16 пацієнток, які мали репродуктивні плани, вагітність наступила у 12 (75%). Її перебіг нічим не відрізнявся від протікання нормальної вагітності. У 7 (58,3%) жінок діти народилися в результаті природних пологів у терміні 37-40 тижнів без ускладнень. У 3 (25%) випадках вагітність завершилася кесаревим розтином за бажанням вагітної. У 2 (16,7%) жінок на 36 та 37 тижні був виявлений дистрес плоду, що потребувало термінового оперативного розродження.
Матеріал підготовлено за участі баріатричного хірурга Емір-Усеінова Таіра Сеітхаліловича.
