Рандомізоване клінічне дослідження проводилося з січня 2007 року по липень 2023 року у чотирьох баріатричних центрах Швейцарії. Воно стало одним з найдовших спостережень за результатами баріатричної хірургії. Результати були опубліковані в журналі JAMA Surgery у лютому 2025 року.
До рандомізованого дослідження ввійшло 217 осіб з тяжким ожирінням, з них 156 (71,9%) жінок. З 217 пацієнтів 110 особам провели шунтування шлунку за Ру (RYGB) та 107 – рукавну гастректомію (SG).
Середній вік учасників – 42,5 років, середній початковий ІМТ—43,9.
Результати
Під час дослідження вчені звертали увагу на втрату ваги, захворювання, пов’язані з ожирінням, частоту повторних операцій та якість життя.
Ефективність схуднення
Після шунтування шлунку за Ру середня втрата надлишкової маси тіла становила 65,2%, а після рукавної гастректомії – 60,6%. Через 10 років ці показники складали 65,9% для RYGB і 56,1% для SG. Хоча різниця невелика, але все ж шунтування виявилося дещо ефективнішим для втрати ваги.
Проблеми з шлунково-кишковим трактом
Після рукавної гастректомії у прооперованих значно частіше спостерігалася печія та інші збої в роботі травної системи порівняно з шунтуванням.
Повторні операції
Необхідність у повторному хірургічному втручанні виникла у 29,9% пацієнтів після рукавної гастректомії та лише у 5,5% після шунтування шлунку. Повторні операції після гастректомії проводили внаслідок недостатнього зниження ваги, розвитку або погіршення гастроезофагеальної рефлюксної хвороби.
Порівняння результатів RYGB і SG
Переваги шунтування шлунку:
- більша втрата ваги в довгостроковій перспективі;
- менший ризик повторної операції;
- кращий контроль печії;
- більш стабільні результати.
Переваги рукавної гастректомії:
- технічно простіша операція;
- збереження природного шляху проходження їжі.
Висновок
Рандомізоване клінічне дослідження показало більшу ефективність RYGB порівняно з SG завдяки трохи вищій втраті ваги, більш стабільному результату (меншій потребі в повторних операціях) та кращому контролю супутніх захворювань (гастроезофагеального рефлюксу).
Матеріал підготовлено за участі баріатричного хірурга Емір-Усеінова Таіра Сеітхаліловича
