Життя до та після баріатричної операції

В брошурі зібрана інформація про підготовку до баріатричної операції та спосіб життя після хірургічного втручання, а також відповіді на найбільш поширені запитання.

Приймаємо правильне рішення

Необхідність у хірургічному втручанні виникає, якщо:

• індекс маси тіла перевищує 40 кг/м2,  і вам не вдається самостійно схуднути та підтримувати вагу на необхідному рівні;
• індекс маси тіла рівняється 35-39 кг/м2 та у вас діагностовані захворювання, пов’язані з ожирінням (цукровий діабет 2 типу, гіпертонія, підвищений рівень холестерину в крові, ішемічна хвороба, інфаркт, постінфарктний або постінсультний стан,  остеоартрит, обструктивне апное, патологічний храп, стеатоз, синдром полікістозних яєчників);
• індекс маси тіла рівняється 30-34 кг/м2, але наявний цукровий діабет 2 типу, який не вдається стабілізувати медикаментозною терапією.

Після прийняття остаточного рішення відносно хірургічного втручання разом з лікарем підберіть оптимальний спосіб оперування, врахувавши всі плюси та мінуси.

Позбавляємося ілюзій, установлюємо реалістичну мету

Після хірургічного втручання вдається істотно зменшити вагу та значно покращити загальний стан здоров’я, але операція не вирішить усіх проблем зі здоров’ям. Вона служить засобом для досягнення мети (схуднення та позбавлення від хвороб), але щоб отримати та зберегти очікуваний результат, необхідні мотивація, самодисципліна та бажання співпрацювати з лікарем, виконувати його вказівки.

Основні типи баріатричних операцій: суть, переваги та недоліки

Установка внутрішньошлункового балону в основному рекомендується надважким пацієнтам в якості підготовки до подальшої баріатричної операції.

Результати баріатричних операцій

Завдяки хірургічному втручанню вдається:

• значно (на 70-80%) зменшити зайву вагу;
• позбутися цукрового діабету або компенсувати хворобу та купірувати симптоматику;
• нормалізувати метаболізм та артеріальний тиск;
• стабілізувати ліпідний профіль (знизити концентрацію поганого холестерину та підвищити рівень хорошого);
• позбутися супутніх захворювань або досягти стійкої ремісії;
• полегшити біль в суглобах, що дозволить легко підніматися сходинками;
• зменшити потребу в цукрознижуючих, протиастматичних та гіпотензивних медикаментах;
• послабити прояви нічного апное;
• покращити фертильність;
• зменшити навантаження на серце та знизити ризик  серцево-судинних захворювань;
• поліпшити емоційний стан, позбутися депресії;
• підвищити самооцінку;
• покращити якість життя та збільшити його тривалість, знизити ризик передчасної смерті.

Уже в перші 3 місяці пацієнт втрачає до 50 кг зайвої ваги. В подальшому схуднення відбувається в оптимальному для організму темпі.

Точний результат операції у конкретного пацієнта неможливо передбачити. В середньому після хірургічного втручання прооперовані втрачають близько 2/3 своєї зайвої ваги, але можливі як більші, так і менші показники, що залежить від типу операції та індивідуальних особливостей пацієнта. До того ж швидкість зниження ваги може істотно різнитися. Одні пацієнти уже через рік повністю позбавляються зайвих кілограмів, а у інших маса тіла стабілізується тільки через 2 роки.

Близько 70-80% діабетиків, які приймали лише один препарат, після операції обходяться без цукрознижуючих ліків. Від 2 або 3 препаратів відмовляються 50% пацієнтів. Половина діабетиків, які знаходились на інсулінотерапії, позбавляються від прийому інсуліну, з них 10% не потребують жодного цукрознижуючого препарату.

 Близько 70% пацієнтів після операції відмовляються від антигіпертензивних ліків.

Підготовка до операції

Щоб оцінити загальний стан здоров’я, пересвідчитися у відсутності протипоказань, оцінити та нейтралізувати можливі ризики, підібрати оптимальний тип та метод хірургічного втручання, пацієнта направляють на діагностичні обстеження:

• загальний та біохімічний аналіз крові;
• дослідження крові на гормони, ліпіди, грелін;
• аналіз сечі;
• електрокардіографію;
• ехокардіографію;
• спірографію;
• УЗД черевної порожнини;
• фіброгастродуоденоскопію;
• колоноскопію;
• доплерографію вен нижніх кінцівок.

При підозрі на Helicobacter pylori роблять аналіз калу або гастроскопію. Якщо підтвердиться інфікування бактерією, то назначають ерадикаційну терапію та обов’язково перевіряють її успішність.

При віці старше 60 років та патологіях печінки виконують УЗД органу, щоб оцінити його розміри.

При наявності інших проблем зі здоров’ям можуть знадобитися додаткові обстеження. При необхідності хірург може направити на консультацію до профільних фахівців: дієтолога, ендокринолога, гастроентеролога, кардіолога, пульмонолога, гінеколога, психолога, психіатра, анестезіолога.

Щоб покращити результати хірургічного лікування, врахуйте кілька порад:

• Придержуйтесь призначеної вам дієти, щоб зменшити масу тіла та мінімізувати післяопераційні ризики.
• Утримайтеся від куріння хоча б на протязі 6 тижнів до хірургічного втручання.
• За тиждень до операції відмовтесь від медикаментів, які перешкоджають зсіданню крові.
• Ведіть активний спосіб життя. Окрім щоденної діяльності (робота, прибирання, походи в магазини), намагайтеся хоча б 30-60 хвилин в день ходити пішки, їздити на велосипеді, плавати. Пацієнтам з обмеженою фізичною активністю рекомендується відвідувати басейн. У воді тіло стає невагомим, що значно полегшує виконання вправ.

Збираючись у лікарню, візьміть з собою:

• документ, що посвідчує особу;
• гігієнічне приладдя;
• змінний одяг;
• змінне взуття;
• антиемболічні компресійні панчохи;
• ліки, які ви приймаєте щоденно;
• спеціальну маску (якщо у вас виникає апное під час сну);
• що-небудь, що допоможе скоротати час (книгу, музику).

Як проходить операція

В клініку потрібно приходити натщесерце. Вас зустріне медичний персонал, дасть лікарняний халат, проведе в операційну, де анестезіолог введе вас в наркоз.

Хірург зробить невеликі (до 5 мм діаметром) проколи, через які введе лапароскоп з мініатюрною камерою та необхідні йому медичні інструменти, за допомогою яких виконає потрібні маніпуляції.

Ви будете декілька годин в операційній, а потім на протязі 1-2 годин в післяопераційній палаті, де медичні сестри будуть спостерігати за вашими життєвими показниками. Цей період ви скоріше за все не запам’ятаєте або будете згадувати лише уривчасто. Після того як закінчиться дія наркозу, ви можете відчути дискомфорт, болі, нудоту. При необхідності лікар назначить знеболююче, щоб полегшити самопочуття.

Як тільки ви відчуєте полегшення та зможете встати з ліжка (приблизно через 6 годин), намагайтеся побільше ходити. Рух допоможе швидше позбавитись від дії наркозу, покращити роботу кишечнику, запобігти тромбоутворенню та проблемам з диханням.

Рекомендації в післяопераційний період

• Дотримуйтесь рекомендованої лікарем дієти, щоб забезпечити збалансоване меню в умовах, коли об’єм їжі істотно зменшився.
• Регулярно приймайте прописані лікарем вітаміни та харчові добавки.
• Ведіть активний спосіб життя, щоденно гуляйте на свіжому повітрі не менше години.
• Уникайте солодощів, щоб запобігти демпінг-синдрому.
• Протягом двох років відвідуйте хірурга або медсестру, а потім – сімейного лікаря.

Якщо ви плануєте вагітність або пластичну операцію по видаленню обвислої шкіри, то відкладіть плани хоча б на півтора року.

Харчування після операції

Щоб гарантовано позбутись зайвої ваги та уникнути післяопераційних ускладнень, важливо дотримуватися правильної післяопераційної дієти. Правильне харчування прискорить загоєння ран в органах травної системи, зменшить навантаження на організм, попередить розтягнення новосформованого шлунку, допоможе звикнути до споживання невеликої кількості їжі.

Основні цілі післяопераційної дієти:

• Забезпечення організму збалансованим меню в ситуації, коли об’єми їжі значно зменшились.
• Запобігання дефіциту поживних речовин та зменшення м’язової маси.
• Стабільне та довгострокове зниження маси тіла.
• Запобігання негативним наслідкам та подальшому набору ваги.
• Основні принципи післяопераційної дієти:
• Збалансоване здорове харчування.
• Основа раціону – білковмісні продукти.
• Достатня кількість води (не менше 1,2 л).
• Часті (4-5 разів в день) прийоми їжі.
• Невеликі (40-50 мл) порції.
• Відмова від перекусів та газованих напоїв.
• Мінімум солодощів.

Не вживайте їжу від нудьги та під впливом стресу!

Дієтичне харчування включає 4 періоди.

Перший період (перший тиждень)

Основна мета – не допустити зневоднення. Тому треба випивати не менше, ніж 1,2 літри рідини протягом доби.

Якщо сеча стала темною та каламутною (в нормі вона солом’яно-жовта), то випивайте протягом дня більше рідини.

Можна пити прозорі (вода) та непрозорі (сік, компот, знежирене молоко, кефір, йогурт, нежирний бульйон) напої. Вони не повинні бути дуже гарячими та надмірно холодними. Щоб запобігти появі нудоти та діареї, розбавляйте соки водою. Пийте часто, але маленькими ковтками.

Уникайте:

• газованої води – розтягує тонку кишку;
• кофеїнвмісних напоїв – стимулюють виведення рідини із організму;
• солодких напоїв – можуть спричинити демпінг-синдром.

Не користуйтесь коктейльними трубочками – разом з рідиною заковтується повітря, що може спровокувати відрижку з відчуттям болі в грудях.

Другий період (другий – третій тиждень)

В цей час переходять на напіврідкі, м’які та пюреподібні страви: бульйон, суп-пюре, вівсяну та інші рідкі каші, м’ясні запіканки, тушковану рибу, йогурти. В раціон включають побільше білковмісних продуктів (яєчний білок, білковий коктейль, м’який та твердий сир), пюре з овочів, фруктів та ягід.

Щоденно вживайте 60-120 грамів білка.

Третій період (четвертий – п’ятий тиждень)

Меню містить м’яку їжу, яку можна легко роздавити виделкою. Основа раціону – продукти, багаті на білки (яйця, сир, риба, пісне м’ясо), овочі, фрукти.

Воду пийте не пізніше, ніж за 15 хвилин до їжі, та не раніше, ніж за 30 хвилин після неї.

Четвертий період (один – два роки, починаючи з п’ятого – шостого тижня)

В раціон поступово (по одному новому продукту в день) вводять тверду їжу. В перші дні її нарізають на маленькі шматочки. Їжте побільше білковмісної їжі, овочів та фруктів. Відмовтесь від рафінованого цукру, зведіть до мінімуму вживання вуглеводів, особливо швидких.

В перші місяці після операції дотримуватись змін режиму харчування може бути важко, але з часом ви звикнете. В більшості випадків тяга до солодощів та іншої нездорової їжі зникає, але інколи залишається.

Протягом 2-3 років після операції ви будете вживати з їжею менше калорій, ніж потрібно організму. Тому йому доведеться використовувати власні резерви (жирову та м’язову тканину). Тому, щоб уникнути зменшення м’язової маси, дуже важливо вживати побільше білків. Коли вага стабілізується, рекомендації по харчуванню не будуть істотно відрізнятися від загальних порад.

Домашній догляд за ранами

Зазвичай рани закріплюють швами та закривають пов’язками або пластиром. Щоб прискорити загоєння, необхідно підтримувати чистоту и сухість. Якщо рана стає вологою або брудною  від виділень та крові або пластир відходить від рани, то його знімають. Рану промивають спеціальним антисептиком, попередньо вимивши руки, та дають їй підсохнути на повітрі, після чого накладають новий пластир.  

Душ можна приймати через 24 години після операції. Перед купанням зніміть пластир. Промийте рани теплою проточною водою, дайте просохнути на повітрі або обережно промокніть рушником. Потім обробіть рани антисептиком та заклейте пластиром. 

Шовні нитки знімають через 10-14 днів після операції.

Розкриття рани можливе як при наявності в ній шовних ниток, так і після їх видалення. Тому протягом трьох тижнів після хірургічного втручання обмежте фізичну активність та уникайте підйому важких предметів.

Емоції, почуття

Після баріатричної операції емоційний стан часто буває нестабільним. Людина може відчувати невпевненість, страх, роздратованість. Можливий навіть розвиток післяопераційної депресії, спричиненої зміною режиму харчування та способу життя, недостатньою втратою ваги (меншою від очікуваного показника), обвислою внаслідок схуднення шкірою, гормональними змінами. До того ж у баріатричних пацієнтів часто наявні недіагностовані та неліковані психічні захворювання, які після операції загострюються. В таких випадках позбавитися проблем та нормалізувати емоційний стан допоможе психолог чи психотерапевт.

Стосунки з друзями та рідними

Після операції можливі зміни у відносинах з друзями та сім’єю, так як вашим знайомим може бути важко звикнути до радикальної зміни у вашій зовнішності. В більшості випадів сексуальне життя покращується, підвищується почуття близькості. Але іноді трапляються протилежні ситуації внаслідок того, шо партнер починає почувати невпевненість у собі.

Лікарські препарати

Після операції необхідно звернутися до лікаря для корекції терапії (гіпотензивних препаратів, протидіабетичних ліків, діуретиків).

При прийомі лікарських засобів необхідно приділити особливу увагу безпеці, врахувавши всі можливі ризики. Більшість поширених знеболюючих та протизапальних ліків подразнюють шлунок та підвищують ймовірність розвитку виразки. Тому людям, які перенесли баріатричну операцію, треба відмовитися від цих медикаментів. В крайньому випадку дозволений прийом ібупрофену, але не довше 3 днів. При довготривалому лікуванні болі використовують парацетамол (при дуже сильних больових відчуттях – трамадол).

Лікарські засоби з повільним звільненням (від 2 до 12 годин) діючої речовини малоефективні. Вони дійдуть до кінця шлунково-кишкового тракту до того, як відбудеться всмоктування активної речовини. Аналогічна ситуація може спостерігатися відносно капсул та таблеток в оболонці.

Із-за недостатнього всмоктування можуть виявитися неефективними пероральні протизаплідні засоби. Тому краще використовувати нашкірні пластирі та внутрішньоматкові спіралі.

Вітаміни та харчові добавки

У більшості випадків після баріатричної операції виникає необхідність в замісній терапії. Майже всі прооперовані повинні приймати вітамінно-мінеральні комплекси та харчові добавки, щоб забезпечити організм всіма необхідними для правильної життєдіяльності вітамінами та мінеральними речовинами. Особливо важливе значення мають вітаміни В9 (фолієва кислота) та В12, кальцій, залізо. Часті блювання в більшості випадків свідчать про дефіцит вітаміну В1 (тіаміну). Усунути проблему допоможуть внутрішньовенні ін’єкції. 

Фізична активність

Один із основоположних факторів баріатричної хірургії та важлива передумова для підтримання стабільної ваги – фізична активність. Намагайтесь щоденно ходити хоча б протягом години. Спочатку рухайтесь повільно, поступово підвищуючи темп та швидкість.

Через 6 тижнів після операції переходьте до більш інтенсивних тренувань, до яких слід включити вправи на зміцнення м’язів та покращення гнучкості. Рекомендовані плавання, фітнес, велосипедні прогулянки, ходьба з палками.

Збільшення ваги тіла після операції

Ваша маса тіла може досягти мінімально можливого значення протягом 1-3 років. Після цього у деяких пацієнтів можливий набір ваги (5-10% від маси тіла).

Щоб зберегти досягнутих результатів, покращити здоров’я та запобігти рецидиву, постійно дотримуйтесь рекомендацій по харчуванню та будьте фізично активними. Пийте достатньо теплої води, відмовтесь від алкоголю. Включіть в меню побільше овочів та фруктів, цільнозернові продукти. Носіть з собою перекуси – невеликі порції корисної їжі.

Вагітність

Якщо ви плануєте вагітність, почекайте хоча б 1,5 року після операції. В той час, коли відбувається втрата ваги вагітність стане для організму великим навантаженням. Після закінчення цього періоду вагітність буде більш безпечною для матері та дитини, ніж в доопераційний період.

Обов’язково розкажіть акушерці про операцію та про післяопераційні ускладнення (якщо вони були): тромбоутворення, переливанні крові, повторні операції.

Зазвичай жінки, які перенесли баріатричну операцію, під час вагітності більш схильні до набору ваги.  Іноді, навпаки, спостерігається схуднення.

Під час вагітності, а також під час грудного вигодовування необхідно постійно приймати мультивітаміни для вагітних та регулярно (кожен триместр) робити аналізи крові, щоб запобігти дефіциту вітамінів.

Баріатрична операція не є причиною для кесарева розтину. Роди після неї проходять нормально та не супроводжуються ускладненнями.

Особливості глюкозотолерантного тесту

Після операцій шунтування звичайний глюкозотолерантний тест може викликати демпінг-синдром. Тому необхідно підібрати альтернативу сиропу глюкози. Наприклад, можна протягом тижня щоденно вимірювати рівень цукру в крові натщесерце та після сніданку.

Демпінг-синдром

Широко поширена проблема після шлункового шунтування та вертикальною шлункової резекції – демпінг-синдром, який супроводжується прискореним серцебиттям, запамороченням, нудотою, поносом. Можливі різкі стрибки концентрації цукру в крові, гормональні зміни. Точні причини такого стану невідомі. Вважають, що демпінг-синдром виникає внаслідок швидкого переміщення їжі із шлунку в тонку кишку.

Демпінг-синдром пов’язаний із вживанням рафінованого цукру та вуглеводів з високим глікемічним індексом (картоплі, картопляних чіпсів, млинців, білого хліба, білих макаронів, білого рису, манної каші, вівсяної каші швидкого приготування, кукурудзяних пластівців, бананів, ізюму, цукру, солодощів, солодких напоїв).

Незважаючи на неприємні відчуття, які викликає демпінг-симптом, не можна однозначно сказати, що це погано для пацієнта. Подібний стан може принести деяку користь, так як служить захисним механізмом. Він проявляється тоді, коли пацієнт вживає продукти, які містять прості цукри. Саме ці продукти потрібно виключити із раціону (вони уповільнюють схуднення), що не завжди вдається зробити. Але якщо після вживання небажаної їжі буде виникати демпінг-синдром, то існує велика ймовірність того, що людина відмовиться від неї.

В той же час є і негативні моменти. Демпінг-синдром погіршує самопочуття, що може спричинити і інші проблеми із здоров’ям. На щастя, він не потребує лікування. Щоб позбутися неприємних симптомів,  достатньо відкоригувати режим харчування.

Розрізняють два різновиди демпінг-синдрому:

• ранній – виникає через 10-30 хвилин після прийняття їжі;
• пізній – розвивається через 1-3 години після їжі.

Ранній демпінг проявляється, якщо їжа (особливо продукти з підвищеним рівнем цукру) швидко рухається із шлунку в тонку кишку. При цьому рідина швидко переміщується із кровоносних судин в тонку кишку, причиняючи нудоту, блювоту, метеоризм, діарею, запаморочення, прискорене серцебиття, посилене  потовиділення.

Причина пізнього демпінгу – гіпоглікемія (низька концентрація цукру в крові). Якщо з’їсти багато продуктів з підвищеним вмістом вуглеводів, то в кровоносні судини потрапляє велика кількість цукру. Тоді організм вивільняє великий обсяг інсуліну, що причиняє надмірне зниження рівня цукру. Такий стан супроводжується сильним голодом, діареєю, посиленим потовиділенням, прискореним серцебиттям, роздратуванням, неможливістю зосередитися, запамороченням, слабкістю, втратою свідомості.

Випадіння волосся

При будь-якій швидкій втраті ваги, в тому числі після баріатричної операції, можливе випадіння волосся. Внаслідок фізіологічного стресу, викликаного хірургічним втручанням та втратою ваги, організм починає транспортувати поживні речовини переважно до життєво важливих органів (серця, головного мозку). При цьому близько 30-40% волосяних фолікул «приноситься в жертву», що призводить до уповільнення росту волосся та випадіння.

Але немає поводу для паніки. Це тимчасовий стан, який триває не більше 6 місяців. До того ж все волосся не випадає. Після стабілізації ваги випадіння припиняється.

Щоб уникнути проблем, рекомендується приймати вітамінно-мінеральні комплекси. Особливо необхідні  жирні кислоти, вітамін В12, цинк, залізо. Також важливо споживати достатньо білка. Саме він є головним будівним матеріалом для волосся.

Зайва шкіра

Після швидкого схуднення спостерігається обвисання шкіри, що особливо помітно в області живота, грудей, стегон, передпліччя. В таких випадках позбавитися проблеми допоможе пластична операція, під час якої хірург видалить зайву шкіру. Але робити її можна не раніше, ніж через 18 місяців.

Контрольні перевірки здоров’я

Щоб оцінити результати лікування, хірург оглядає пацієнта через місяць після операції. Наступні 1-2 роки прооперований знаходиться під наглядом ендокринолога, який під час візиту визначає втрату ваги та оцінює ефективність замісної вітамінотерапії.

В подальшому пацієнт переходить до сімейного лікаря, який щорічно:

• оцінює зміну ваги;
• коригує медикаментозну терапію (при наявності супутніх захворювань);
• контролює глікемію та ліпідний профіль;
• робить аналіз крові;
• визначає концентрацію електролітів, креатиніну, альбуміну, вітаміну B12 та D;
• вимірює мінеральну щільність кісток, щоб попередити розвиток остеопорозу;
• проводить тести, щоб оцінити функції печінки.

Поширені запитання

Що таке баріатрична хірургія?

Баріатричною, або метаболічною, хірургією називають операції на органах шлунково-кишкового тракту, направлені на лікування ожиріння та нормалізацію метаболізму. Під час хірургічного втручання змінюють анатомію та функції органів травлення – зменшують шлунок або перебудовують кишечник, що забезпечує стабільне довготривале зниження ваги. Додатково вдається також позбавитись захворювань, пов’язаних з ожирінням (цукровим діабетом 2 типу, гіпертонією, підвищеним рівнем холестерину) або полегшити їх протікання.

Який механізм дії баріатрії?

Під час хірургічного втручання зменшують об’єм шлунку або укорочують тонку кишку. У пацієнта швидко виникає відчуття повного живота (зникає почуття голоду), що призводить до обмеження прийому їжі та зменшення її всмоктуваності. В результаті людина вживає менше калорій, а жирові запаси активно розчиняються. До того ж операція істотно змінює харчові вподобання пацієнта, сприяє переходу на здорове харчування.

Які є види баріатричних операцій?

Існує багато різновидів баріатрії, але в залежності від механізму дії  їх можна розділити на 3 групи:

• рестриктивні (рукавна гастропластика, гастроплікація)– зменшують об’єм шлунку, завдяки чому знижують споживання їжі, притуплюють почуття голоду та прискорюють насичення;
• мальабсорбтивні (ілеошунтування)– укорочують довжину тонкого кишечника, завдяки чому зменшують всмоктування харчової маси;
• комбіновані (гастрошунтування, мінігастрошунтування, біліопанкреатичне шунтування, SADI-S).

Залежно від можливості повернути шлунково-кишковому тракту вихідну анатомію розрізняють хірургічні втручання:

• незворотні – видаляють частини органів;
• оборотні – елементи травної системі ізолюють.

Який метод оперування найкращий?

Не можна дати однозначну відповідь на це запитання. Кожна операція має свої ризики та побічні ефекти. Тільки разом з лікарем ви зможете підібрати найбільш безпечний та ефективний варіант для конкретної ситуації, врахувавши всі плюси та мінуси.

Які методи найпоширеніші?

Найчастіше при хірургічному лікуванні ожиріння вдаються до рукавної резекції шлунку та гастрошунтування.

В якому віці можливе хірургічне лікування ожиріння?

Зазвичай баріатричні операції роблять пацієнтам віком від 20 до 60 років. В деяких випадках хірургічне втручання рекомендують літнім людям (до 75 років) та підліткам старше 16 років.

Чи є протипоказання до баріатричної операції?

Хірургічне лікування протипоказане при:

• важких харчових розладах;
• важких порушеннях коагуляції;
• серйозних захворюваннях різних систем та органів;
• хворобах верхніх відділів шлунково-кишкового тракту;
• необхідності постійно приймати протизапальні ліки;
• психічних розладах;
• наркотичній та алкогольній залежності;
• неповнолітньому віці;
• вагітності;
• небажанні співпрацювати з лікарем.

Але треба врахувати, що більшість протипоказань відносні, а доцільність хірургічного втручання може визначити тільки лікар.

Чи завжди баріатричні операції виконують за допомогою лапароскопії?

Більшість хірургічних втручань проводять лапароскопічно. Всі маніпуляції виконуються через невеликі проколи, що зводить до мінімуму травмування організму і крововтрати,  прискорює реабілітацію та значно знижує ризик післяопераційних ускладнень (особливо тих, які пов’язані з рановими інфекціями та шовним зондом). Але не завжди є можливість зробити лапароскопічну операцію. При виборі способу оперування хірург враховує наявність протипоказань, індивідуальні особливості пацієнта, а також раніше виконані операції в області черевної порожнини.

Чи можливо зробити лапароскопічну операцію, якщо раніше мені робили відкрите хірургічне втручання на органах черевної порожнини?

Так, можливо. Але обов’язково попередьте хірурга про всі перенесені раніше операції, про наявні хвороби та ліки, які приймаєте.

Як розрахувати приблизну вагу, якої вдасться досягти після баріатричної операції?

Передусім необхідно визначити ідеальну вагу. Існує декілька способів для розрахунків, але найчастіше використовують формулу Брокка.

Згідно з нею:

• Ідеальна вага для жінок = (зріст в сантиметрах - 110) х 1,15
• Ідеальна вага для чоловіків = (зріст в сантиметрах - 100) х 1,15

Припустимо, що вага жінки 100 кілограмів при рості 1,62 метрів.

Її ідеальна вага = (162 - 110) х 1, 15 = 60 кілограмів.

Отже, зайва вага = 100 кг – 60 кг = 40 кілограмів.

В середньому після операції втрачають 2/3 зайвої ваги, що для даного випадку рівняється 27 кілограмам. Значить, приблизна вага через 2 роки після операції складе 40 – 27 + 60 = 73 кг.

Як довго зберігається отриманий після баріатрії ефект?

Статистика свідчить, що за перший післяопераційний рік пацієнти позбавляються 50-80% надлишкової маси. При дотриманні рекомендацій лікаря протягом наступних 3-5 років тенденція до схуднення залишається, а отриманий ефект зберігається на все життя.

Чи може після операції маса тіла повернутися до попередніх показників?

У 30% пацієнтів у довготривалій перспективі спостерігається повільний набор ваги, але все ж таки на протязі всього життя зберігається значне схуднення (більше, ніж половина зайвої ваги).

До факторів, які провокують набір ваги, відносяться:

• недотримання рекомендацій по харчуванню;
• розтягнення шлунку або петлі кишечнику;
• відсутність фізичних навантажень;
• ендокринні збої;
• вагітність, клімакс;
• куріння;
• прийом деяких ліків.

Чи буду я відчувати голод після операції?

Після баріатричної операції звичне почуття голоду не з’являється. Тому вам не доведеться проявляти силу волі, щоб подолати апетит. Але вам знадобиться дисципліна, щоб дотримуватись плану харчування.

Чи обов’язково дотримуватись передопераційної дієти?

Чим більший індекс тіла людини, тим більший ризик виникнення післяопераційних ускладнень. Мінімізувати вірогідність проблем допоможе короткочасна (тривалістю 2-6 тижнів) дієта. Вона знизить ризик кровотечі, прискорить відновлення організму після реабілітації (завдяки білкам, які служать будівельними «цеглинками») та зменшить розміри печінки та жирові відкладення в ній. Велика печінка під час баріатричної операції підвищує ризик її пошкодження та ускладнює доступ хірургу до шлунку.

Що включає передопераційна дієта?

Раціон повинен складатися із продуктів з підвищеним вмістом білків та з низьким вмістом вуглеводів. Обов’язково треба включати в меню овочі та фрукти.

Чому необхідно дотримуватися післяопераційної дієти?

Дієта допоможе травній системі адаптуватися до нових умов, а організму швидко відновитися та уникнути ускладнень та побічних ефектів (нудоти, печії, метеоризму, запору, діареї). Вона забезпечить формування правильних харчових звичок та стабільне довгостроково зниження маси тіла. Якщо ж ви не навчитесь правильно харчуватись та кардинально не зміните режим харчування, то через 2-3 роки знову почнете набирати вагу.

Чи доведеться мені все життя дотримуватись дієти?

У більшості людей термін «дієта» асоціюється з відчуттям постійного голоду. Але у пацієнтів, які перенесли баріатричну операцію, знижується апетит, зникає тяга до нездорової їжі, а насичення відбувається значно швидше. Тому вам не знадобиться сила волі, щоб дотримуватися дієти та збалансовано харчуватись.

Як впливає фізична активність на результат операції?

Фізична активність в передопераційний період зміцнює імунну систему, покращує самопочуття, підвищує тонус, активізує функціонування серця та легень. А чим краще здоров’я у вас буде перед операцією, тим легше буде проходити відновлення організму після хірургічного втручання.

В післяопераційний період фізична активність зміцнить м’язи, прискорить реабілітацію, покращить роботу всіх систем органів, підвищить пружність шкіри, забезпечить стабільне та довгострокове зниження ваги.

Чи можна курити в передопераційний період?

Рекомендується відмовитись від куріння за 6  тижнів до будь-якого хірургічного втручання, яке виконується під загальним наркозом. Це пов’язано з тим, що куріння значно підвищує ризики післяопераційних ускладнень (інфекції, запалення легень, тромбоемболії, інфаркту, інсульту, смерті). Після відмови від куріння на протязі 6 тижнів відновлюється робота легень, покращується постачання кисню до всіх органів, зменшується ризик формування тромбів, зміцнюється імунна система.

Чи можна курити після операції?

Куріння погіршує транспорт кисню, із-за чого процес загоєння рани істотно подовжується. При цьому підвищується ризик виникнення виразок та звужень в місці з’єднання шлунку та кишечника, розвитку ускладнень з боку серцево-судинної системи та легень.

Чи можна пити спиртні напої після баріатричної операції?

Алкоголь містить мало поживних речовин та багато калорій. До того ж він швидше всмоктується, особливо у пацієнтів після шунтуючіх операцій. Але іноді можна «пропустити чарочку». При цьому краще віддати перевагу міцним напоям, а не шампанським винам та пиву.

Як хірургічне втручання впливає на прийом лікарських препаратів?

Після зниження ваги почне покращуватися загальний стан здоров’я: знизиться артеріальний тиск, зменшиться концентрація глюкози в крові, нормалізується ліпідограма. Тому ви зможете відмовитись від ліків або значно зменшити їх дозування.

Яка тривалість баріатричної операції?

Тривалість хірургічного втручання може істотно варіюватися від 30 хвилин до 4 годин), що залежить від типу операції, способу оперування та індивідуальних особливостей  пацієнта.

Наскільки високі ризики ускладнень після баріатрії?

Згідно статистики ВООЗ 99,7% баріатричних операцій проходить успішно. Отже, ускладнення виникають лише в 0,3% випадків.

Які ускладнення можуть виникнути після хірургічного втручання?

Найчастіша проблема – розвиток ранових та легеневих інфекцій.  Також доволі часто зустрічаються тромбоз з подальшою легеневою емболією. Уникнути подібної ситуації допоможуть рання мобілізація та активна антитромботична терапія.

У 3% прооперованих виникає необхідність у негайній повторній операції внаслідок кровотечі або неспроможності швів. Приблизно стільки ж пацієнтів потребує ендоскопічного зшивання або склеювання у пізньому післяопераційному періоді, щоб усунути кровотечу.

Приблизно у 10% прооперованих діагностують ранні хірургічні ускладнення, які не потребують повторної операції, але затримують відновлення організму. У такої ж кількості пацієнтів виникають пізні післяопераційні ускладнення (грижа, дилатація стенозуючих швів), які вимагають хірургічного втручання.

Близько 10% пацієнтів залишаються незадоволеними результатами операції внаслідок недостатньої втрати ваги.

Щоб звести до мінімуму ризик післяопераційних ускладнень, досягти максимально ефективного та довготривалого результату, важливо звертатися до висококваліфікованих досвідчених фахівців з відповідною репутацією.

Чи впливає діабет 2 типу на післяопераційні ризики?

Існує ймовірність підвищення ризику у діабетиків. Щоб уникнути проблем, лікар дасть відповідні рекомендації. Але в більшості випадків після баріатричних операцій рівень цукру в крові нормалізується, завдяки чому пацієнт почуває себе набагато краще. Іноді позитивний ефект спостерігається і при діабеті 1 типу.

Чи можна померти після баріатричної операції?

Ризик смерті існує після будь-якого хірургічного втручання. Згідно міжнародної статистики, після рукавної резекції він складає 0,05-0,1%, а після шунтуючіх операцій – 0,1-0,15%. Але перш ніж впадати в паніку, подумайте про вірогідність померти від супутніх ожирінню хвороб (гіпертонії, бронхіальної астми, цукрового діабету).

Коли потрібен позачерговий візит до лікаря?

Звернутися до лікаря необхідно, якщо:

• рана розкривається, із неї постійно виділяються гній або кров;
• рана постійно болить, має неприємний запах;
• рана стала яскраво-червоною, а шкіра навколо неї – гарячою та набряклою;
• температура тіла підіймається вище 38°C;
• прискорюється серцебиття (більше 120 ударів за хвилину);
• спостерігається підвищена пітливість;
• з’являються нудота та блювота після їжі;
• виникає запаморочення, загальна слабкість та погане самопочуття.

Коли можна займатися професійною діяльністю?

Якщо ви працюєте в офісі, то вже через 6-7 днів після операції можете повертатися на роботу. Якщо ж ваша робота вимагає фізичних навантажень, ви отримаєте лікарняний на 6-8 тижнів (в залежності від сфери діяльності та типу операції).

Коли можна сідати за кермо?

Управляти автомобілем дозволяється тоді, коли ви зможете гуляти на вулиці більше, ніж півгодини та перестанете приймати знеболюючі ліки.

Коли можна займатися фізкультурою?

Уже через кілька днів можна займатися ходьбою, їздити на велосипеді, плавати. Спочатку достатньо 15 хвилин в день. Поступово слід збільшувати тривалість кардіологічних (аеробних) навантажень до 150 хвилин на тиждень.

Через місяць дозволяється відвідувати тренажерний зал, робити силові вправи (гирі повинні бути легкими), присідати, підтягуватися. Тренування допоможуть зміцнити м’язи та підтягнути обвислу шкіру.

Чи можна планувати вагітність після баріатричної операції?

Звичайно, але бажано зачекати хоча б рік. Оптимально – 18 місяців.

Чи знадобиться додаткове лікування після баріатрії?

В більшості випадків виникає необхідність в корекції контуру тіла з допомогою ліпосакції, ліподермектомії, абдомінопластики.

Чи потрібно дотримуватись режиму сну?

Здоровий сон сприяє втраті ваги. Тому намагайтесь достатньо спати, прокидатися та засинати в один і той же час.

Чи можу я залишитись без волосся після операції?

У більшості пацієнтів в перші 3-6 місяців після операції спостерігається випадання волосся. Але в будь-якому випадку облисіння не буде, а з часом відновиться нормальна густота волосся.

Чи доведеться мені після операції приймати вітаміни та мінерали?

Це залежить від типу хірургічного втручання. Але після більшості операцій вітамінно-мінеральні добавки доведеться приймати все життя. Дозування підбере лікар на основі результатів лабораторних аналізів.

Як уникнути депресії під час лікування?

Регулярно займайтеся фітнесом та йогою, гуляйте на свіжому повітрі, спілкуйтесь із друзями. Якщо ж ці рекомендації не допоможуть стабілізувати емоційний фон, проконсультуйтесь із психологом.

Скільки триває реабілітація?

Тривалість реабілітаційного періоду – 7-10 діб, з яких 2-3 дні пацієнт перебуває у стаціонарі. Повне відновлення організму займає півроку.